Трансгалантичний розвідник, Брошкевич Ежи, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Трансгалантичний розвідник

— Увага, — сказав робот. — Дев’ята година двадцять хвилин. Ту ж мить бильця в кріслах зімкнулися. Це означало, що швидкість тераси зростає. Зненацька обрій перехилився, у вухах засвистів шалений вітер, сади, луки й будівлі внизу замерехтіли, почали швидко бігти назад, аж дух забивало. Так тривало рівно п’ять хвилин. За наступні п’ять хвилин Йон встиг усе обміркувати й збагнути. Він зрозумів, чому його друзі лишилися байдужі, і більше не сердився. Але йому захотілося трохи покепкувати з них. “Вам потрібна невеличка лекція, — думав хлопець, позираючи збоку на Альку, що злегка усміхалася. — Вона вам стане в пригоді. Особливо тобі, моя крале”. Саме в цей час тераса почала плавко знижуватися. Ось з-за небосхилу показався стрункий силует Головної стартової башти. Вони наближалися до неї все повільніше й повільніше. Ще двісті, ще сто метрів… Нарешті бильця розімкнулися. Ані струснувшись, ні стукнувши, тераса опустилася перед брамою, що вела до башти. Всі четверо встали з крісел. Брама була вже відчинена. Робик сказав: — Дев’ята година двадцять п’ять хвилин. — Ходімо, — гукнув Йон і перший побіг до Головної Камери башти. За ним подалися Рої, а останній — стриманий, як йому й належало, Робик.

Книга закрыта по требованию правообладателя.