Бурлачка, Нечуй-Левицький Іван Семенович, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Бурлачка

Нечуй-Левицький Іван Семенович

В Василини майнула перша думка в голові за музики, за дівчат, про хлопців. Вчора на буряках були хлопці з усіх близьких сіл. Скільки вона бачила дівчат та хлопців! «Ой, коли б же й сьогодні поїхати на буряки!» - думала Василина, одганяючи вівці в череду. Не встигла Василина вернутись до свого двору, а на селі, десь далеко-далеко в садках, знов завили, як несамовиті, скрипки, знов задзвеніло решето, знов загуркотів веселий поїзд і заскавучала собарня. - Ой мамо! Коли б швидше обідати, бо вже фургони їздять по селі,- сказала Василина до матері, входячи в хату. - Хіба ти знов поїдеш на буряки? - спитала її мати. - Поїду, аби тільки батько пустили. Одначе треба заробити грошей на намисто,- сказала Василина. В хату ввійшов Паляник. Василина знову почала проситись в його на буряки. - Про мене, їдь,- сказав Паляник до Василини,- тільки заробляй гроші не на свої дівоцькі примхи, а на оплать податів. Он бачиш, скільки вас у мене! Їсти є кому, а робити - не гурт-то. В Комарівці, як і скрізь по селах в тій країні, люди мали чималий дохід з садків. Паляник заробляв в інший рік доволі грошей на садовині. Люди не з охотою йшли до панів на заробітки, та ще до тих, що поступались невеликою платою. Але два роки перед тим садовина не родила. Своє поле не настачало доволі хліба на харч та на оплать податів. Паляникам доводилось шукати заробітків.

Книга закрыта по требованию правообладателя.