Ловці манекенів, Тимчук Віктор, полная версия книги, без сокращений, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Ловці манекенів

– О, у нас гість з прокуратури, – привітно заговорила вона. – Так. А зі мною оперуповноважений карного розшуку капітан Тополюк Євген Матвійович, – відрекомендував товариша Бухов. – Дуже приємно. Майя Борисівна, – і міцно, по-чоловічому, потисла Євгенову правицю. Директорка пильно глянула на Бухова, потім на Тополюка. – Щось трапилося, Денисе Єгоровичу? – стурбовано запитала. – Ви ж прийшли, як мені здається, не з візитом ввічливості. – Хотілося б, звичайно, але… – слідчий розвів руками. – У нас всього кілька запитань. – Цікавитесь, хто на обліку в інспекції? – намагалася вгадати мету їхніх відвідин. – Мушу розчарувати: у нас таких нема. Моя школа з успішності і виховної роботи краща в місті. – Ні, Майє Борисівно, – вимушено посміхнувся Бухов. – Ви знаєте прізвиська ваших старшокласників? – Прізвиська?! – здивувалася директорка. – Вони є не лише в учнів, а й навіть у нас, педагогів, майже у кожного. І нічого не поробиш, чіпкий пережиток минулого. – А все ж ви назвіть нам прізвиська старшокласників, – попросив Тополюк. – Хм… – директорка явно подумала, що вони займаються дурницями, тому неохоче почала називати, загинаючи пальці: – Слон, Борсук, Пень, Апостол, Сірий, Шайба, Кіт, Бірон, Тюлька, Шейх, Мазун… – У неї не вистачило пальців на руках. – Всі вони здебільшого вигадані від їхніх прізвищ.

Книга закрыта по требованию правообладателя.