Походеньки Тома Сойєра, Твен Марк, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Походеньки Тома Сойєра

Том фарбував паркан, і на пароплав не звертав жодної уваги. Бен дивився на нього впродовж хвилини, потім сказав: – Ти-и!.. Це ти паля? Га? Жодної відповіді. Том розглядав свій останній мазок оком художника, потім злегка провів щіткою і знову помилувався результатом. Бен пришвартувався до нього борт до борту. У Тома потекла слина, коли він побачив яблуко, проте він не полишав роботи. Бен промовив: – Агов, старий! Працювати змусили? – А, це ти, Бене! А я й не помітив. – Я йду купатися. Мабуть, ти би теж хотів, але доведеться спочатку завершити роботу? Адже так? Том поглянув на хлопчика і промовив: – Яку роботу? – А хіба це не робота? Том продовжував фарбувати і відповів недбало: – Може так, а може й ні. Знаю лише, що Тому Сойєру вона до душі. – Еге ж, вигадуй! Може ти ще запевнятимеш, що вона тобі до вподоби? Том продовжував працювати щіткою. – До вподоби? А чого вона мені має бути не до вподоби? Не кожного дня хлопцям випадає фарбувати паркан! Бен подивився на справу під іншим кутом. Він припинив гризти яблуко. Том елегантно рухав щіткою назад та вперед, трохи відступав, аби помилуватися результатом, додавав мазок чи два, – знову милувався, а Бен спостерігав за кожним рухом із зростаючими цікавістю та захопленням. Аж раптом він промовив:

У нас есть только неполная версия книги.

Книга закрыта по требованию правообладателя.